Відео+опис з сплаву по р.Турія (Блаженик – Гайки (14 км) 20-21-03.2024

Турія на відрізку Блаженик-Гайки (приблизно 14 км) – це початок природнього русла після випрямленого в с.Блаженик. Заплава досить широка і заболочена, обрамлена різними лісами та чагарниками, сильно заросла очеретом і верболозом, і усім вперемішку.

Це робить Турію не тільки дуже мальовничою, але і досить складною в плані проходження. І це залежить від маси факторів.

Основні 2, які тісно переплітаються, це: рівень води і робота бобрів.

Тому найкращим періодом, щоб пройти тут з найменшими часовтратами, є, безумовно, рання весна і навіть кінець зими – тоді рівень води тут оптимальний.

До с.Замости – найскладніша ділянка в плані кількості ділянок з кущами, бобрових загат і впалих дерев, наносів з гілля і очерету, які блокують вузькі проходи та осідають на інших перешкодах. Між Замостами і Рудою – характер поступово починає мінятися на більш чітко виражене русло, хоча перешкод не меншає. На мою суб’єктивну думку ця ділянка здалася мені дещо простішою – все таки дається взнаки близькість сіл, і присутність людини – тут трішки менше бобрів і наслідків їх діяльності – але все ж таки вистачає. По-справжньому здивувала і позитивно вразила ділянка Руда – Гайки (до 6 км) – це дивовижної краси прибережний ліс, навіть витвори бобрів тут гарні, ніби це спеціально зроблено для кращої видовищності. Перед мостом в с.Гайки річка поступово виходить на більш відкриту ділянку заплави. На стоянці не палив вогнища, щоб не псувати природу слідами перебування людини, навіть назад загорнув траву на місці, на якому стояв пальник. Якщо у вас невелика компанія і ви маєте пальники – збережіть цей мікроскопічний рай хоч на якийсь час мінімально ушкодженим. Спав в пакрафті у «гнізді пакрафтера». Про це окреме відео на каналі. Популяція бобрів тут – вражаюча, такої не бачив в самих «диких» місцях, якими доводилось подорожувати. Ця поки що на першому місці. Коротке резюме – річка годиться для сплавів у високу і , можливо, середню воду. Складність на цій ділянці поступово понижується від старту до фінішу – за цим цікаво спостерігати і фіксувати. Оптимальне судно для подолання даного відрізку, як на мій суб’єктивний досвід – пакрафт, на ньому легко розвернутися в вузьких, захаращених руслах і легше протягуватись через складні ступінчасті завали, всередині яких обмаль місця для маневру. Ну і, плюсом пакрафта є надзвичайна легкість – можна без зусиль протягнути значну відстань по непрохідних берегових хащах в разі виходу і простота і швидкість процесу «сів-вийшов», що тут трапиться, і не раз. І надійність до проколів і порізів. Уважно протягуйтесь по притопленим стовбурам – вони всіяні обгризеними бобрами залишками гілок і гілочок різної товщини і довжини – з дуже гострими зрізами – варто добре продивлятися і не налітати на такі підводні стовбури на швидкості – саме тут це немаловажний фактор, адже таких дерев по всьому маршруту дуже багато. Тому ремнабір – обов’язковий, цим правилом не слід нехтувати на даній ділянці. Місць для стоянок – достатньо, і вони гарні. Логістика – краще свій транспорт.

Лоцію немає змісту писати, оскільки перешкоди тут сезонні, мінливі і фіксація навіть основних – займе кілька сторінок.Просто будьте готові) Маршрут гаряче рекомендую любителям пригод і природи – тут вражаюче прекрасно.

Поки що.

Бережімо те, що маємо!