Вілео+опис з сплаву по р.Іква (Млинів – Торговиця) 25.04.2021

Що цікавого на Ікві?

Здавалося б – це суто рівнинна, безлісна річка, яка протікає в достатньо незручному з логістичних міркувань районі – адже обабіч заплави на відрізку Млинів – Торговиця – немає асфальтних доріг, а лишень дуже стара дорога з бруківки (коротша по правому березі і селами – по лівому). Під час моєї поїздки цим шляхом з живих істот на відстані 15 км я зустрів кілька зайців і 1 лисицю. Села виглядають дуже контрастно – діючі господарства тягнуться до більш-менш сучасного вигляду, зате вони перемішані з покинутими, або занедбаними оселями – по яких можна читати історію розвитку і занепаду селищ. Людей можна зустріти вкрай рідко, але всі привітні і охочі до спілкування.

Сплав почали у Млинові біля мосту за греблею, після спілкування з місцевими рибалками. В кількох десятках метрів від мосту, на місці старту по правому березі є цікавий історичний об’єкт - Муравицьке_городище , який однозначно заслуговує на увагу. (Окрім цього в Млинові взагалі дуже багато краєзнавчо-туристичних цікавинок, про які є маса інформації, тому окремо зупинятися не буду)

Річка тут починає свій звивистий шлях – і це перший цікавий момент – русло природнє, ніде не випрямлене, і, хоча біля русла є низка ставків, але це ставки відвідного типу, які не перегороджують греблями русла. Тому по дорозі від Млинова до Торговиці 15 км, а річкою – 28.

Другий момент – це високий правий берег – після с. Добрятин тут починається запаморочливий калейдоскоп обривів різних конфігурацій, які виглядають дуже гарно. Так хочеться дати кожному свою назву. Сама улоговина чиста, дно без намулів, прекрасні місця для виходів і стоянок, причому можна вийти на пагорби заввишки 5-10 а то і більше метрів, з яких відкриваються чудові види на заплаву і далекі села.

Третій момент – села майже не підступають впритул, адже заплава прорізає невелику височину, і тому села знаходяться на пагорбах на її межах і сама заплава досить широка – вкрита травами і частково очеретом. А от з кущами і деревами Іква не балує, хоча це також віднесем до її особливості)

Четвертий момент –в р-ні с. Добрятин - наявність джерела, яке витікає зі свердловини, яка була пробита ще за СРСР з метою геологічних пошуків (по даним місцевих жителів, з якими вдалось поспілкуватись) нафти. Є інформація, що джерело мінеральне. Але яка саме мінералізація і наскільки вода корисна і придатна – невідомо. Але фонтан з труби, яка стирчить прямо з річки – справжня весела несподіванка. Літом, мабуть, це улюблене місце купання місцевих підлітків. І ще тут тихо, села на пагорбах вдалині створюють ефект розширеного простору, далеких перспектив.

Своєрідним є і с.Торговиця, тут точно особлива, своя часо-просторово-ментальна реальність. Відвідаєте – переконаєтесь)))) Координат об’єктів не фіксував, оскільки перешкод тут немає, зустрінеться кілька різних прохідних мостів і фініш за мостом в Торговиці, або біля мосту через Стир не являтимуть ніяких складнощів. Ідеальна річка для одноденки, або 2-денного релакс-формату з краєзнавчо-екскурсійними вкрапленнями і подальшого сплаву по Стиру. Підійде для всіх

Відео+опис з сплаву по р. Західний Буг (Червоноград – Литовеж-38 км) 23.01.2021

Кожна річка – це книга. Багатовимірна, здатна перемістити вас у часі, або розтягнути приємну мить на довгі години, або взагалі завести в позачасовий простір.

Річка яку проходиш багато разів стає тільки цікавішою, оскільки маєш змогу заглянути в куточки, які залишалися невідкритими, як правило – це дещиці нових знань про сліди давно минулих подій. І ці сліди оберігають береги, що бачили буремні дні.

Саме такий наш Західний Буг – тут маса як прихованих, так і відкритих пам’яток, що залишились у спадок від минулих політичних устроїв та держав, війн, господарської діяльності, яка вже не провадиться, природніх залишків річкового рельєфу, нових об’єктів в навколищніх селах та недалеко від берега.

На даному відрізку ви зустрінете – 2 праві притоки: Білий Стік та Спасівка, кілька струмків, перед с. Завишень по правому березі збереглися залишки рель’єфу старого русла з високим правим лісистим берегом – виглядає дуже гарно. Далі перед м.Сокаль можна помилуватися крутосхилами під с. Поториця. За автомобільним мостом перед вами відкриється по лівому березі панорама монастиря і костелу Бернардинів, а по правому березі мальовнича руїна-купол монастиря Бригідок.

Далі зустрінемо 2 індустріальних об’єкта – недіючий водозабір хімзаводу і наполовину діючу греблю в с.Скоморохи.

Буквально кілометр шляху від греблі– і ви минете с. Ульвівок, після якого потрапите в калейдоскоп чудових краєвидів. До с. Старгород є також ряд пам’яток, які можуть зацікавити, координати яких і відомості про які ви легко знайдете на інформацйних джерелах різних напрямків.

Це і меморіал в пам`ять спаленого с. Городиловичі, і меморіал в пам'ять Жджарецької застави, яка прийняла бій в перші хвилини початку німецького нападу на СРСР, це і надзвичайно цікаве і поки що малодосліджене городище 11 ст. навпроти с. Старгород (яке, беззаперечно, приховує ще багато таємниць).

Але найсмачнішим складником цього багатошарового туристичного пирога, звичайно, є сама природа. Західний Буг зазнав сильного антропогенного впливу, але, тим не менш, відчувається сила і невтомність головного скульптора – води. Ніякі перепони не можуть бути їй на заваді і, навіть, руйнуючи одне, в неї все ж таки, виходить створити щось цікаве.

Маршрут Червоноград – Литовеж (38 км) легко можна розбивати на цілу низку логістичних рішень, в залежності від акценту сплаву чи то на релакс та еко складову, чи поєднання з історично-пізнавальними моментами, чи більш спортивні варіанти з ухилом в досягнення певних результатів в швидкості подолання – є все і на будь-який смак!

Ця примітка зачіпає тільки верхній пласт основних відомостей про принади маршруту, але для тих, хто не мешкає в околицях даної місцевості, цих міток може вистачити для більш глибокого занурення в цікавинки, які припас Західний Буг на цьому відрізку, і не тільки!

дух Корчика

Відео+звіт з сплаву на пакрафтах по р. Корчик (Корець – Дерманка) 23-25.10.2020

Корчик – надзвичайно красива річка, повна маленьких, нескладних перешкод, у вигляді мілин, простеньких шивер і перекатів, або ділянок, де це все змішано в одне і до цього додається маса прихованих у воді каменів, топляка, бобрових загат, наносів і завалів різної довжини, висоти та складності. Також сюди відносяться і перешкоди, створені людиною – нетипові непрохідні на суднах мости, кладки, повалені через річку дерева. А також сам рельєф є сильно покручений, різноглибинний.

Ми пройшли ділянку від м. Корець до впадіння в р. Случ в с. Устя і далі по Случу до Дерманки і спробуємо дати коротку характеристику різним ділянкам саме Корчика з точки зору рекреаційно-туристичної привабливості.

1 день

0 км старт о 15 год 00 хв

Ми вирішили стартувати в м. Корець по правому березі за мостом. Туди веде поганенький з’їзд. А саме місце старту – чиста трав’яна галявина між вуличкою і річкою – дуже зручно. Привітна пані Людмила і гуси побажали нам вдалої подорожі.

Координати 50.62240226 27.1558454

2 кілометри йде невеличке мальовниче водосховище, яке утворює гребля біля не то вапнякового, не то цукрового заводу, який виглядає недіючим.

2,09 км 15 год 25 хв

Легкий обнос греблі зліва.

Координати 50.5236514 27.1211334

Далі річка виглядає дуже виснаженою і непривабливою, мілко, багато сміття, безліч наносів і завалів, які займають немало часу на пробивання проходу, а, враховуючи досить холодний період сплаву – довго і ефективно в воді не попрацюєш навіть при наявності відповідного одягу і досить мілких (але не завжди) місць. Також довелося стикнутися не просто з завалами, а саме з завалами, в які товстим шаром набилася ряска, яка поволі стікає в цей період через греблю з спокійного водосховища з майже стоячою водою (джерелом утворення ряски). Також, вона утворювала на мілких трав’янистих ділянках ще окремі пробки, суто з ряски, які взагалі не піддавалися розгрібанню. Тому після першого після греблі, можливо навіть і не кілометра, який ми важко, але вперто пробивали з годину, вирішили йти волоком по березі, в надії, що пробки поменшають в силу того, що основна маса відфільтрується на початковій ділянці. Приблизно 800 м. волоком і наша гіпотеза справдилася, пробки зникли і плесо стало майже чистим і вільним від ряски.

Тут зіграли роль 2 кардинальні переваги пакрафта саме на таких завалених ділянках

  • Легкі проводки і перетаскування, максимум маневреності там, де довге судно просто б чіплялося носом або кормою, що затягувало б час проходження коротких звивистих моментів в рази
  • Легкий вихід в разі обноса і легка постановка на воду – це займало в нас лічені хвилини. І ще дуже простий і легкий волок – пакрафт можна спокійно без зусиль везти, як санчата, по трав’янистій поверхні без ризиків ушкоджень.

5,85 км 18 год 00 хв. (початок сутінків)

Координати 50.637243 27.20795127

Стоянка на першому прийнятному місці, доки видимість ще дозволяла вихід.

Слід замітити, що місць, придатних для стоянок на цій ділянці багато, але всі вони польові, оскільки це ще недалеко від міста і тут багато відкритих місць. Але тихо, спокійно.

План пройти мінімум 10 км (що було цілком можливим за 3 години, враховуючи навіть перешкоди),  - ми не виконали і загальний план виконати всю ділянку, якщо характер річки не зміниться, видавався мало реальним, але йти до кінця, значить до кінця. В команді зразу встановилось розуміння по цьому питанню і це зіграло ключову роль в подальших просуваннях.

Резюме 1-го дня. Пройшовши весь відрізок і побачивши усі можливі крапки усіх можливих варіантів стартів, фінішів або аварійних виходів - вищеописану ділянку (до с.Морозовичі) не розглядаю, як частину рекреаційно-туристичних сплавів. Хоча своя родзинка тут, безумовно є. Любителям пригод це не завада.

2 день

Старт о 8 год 40 хв.

Русло потрохи набуває природності, глибини і прохідності.

Тут річка проходить переважно в польових ділянках, але рівень води в руслі розташований більшою мірою на 2-4 метра нижче краю берега і саме русло сильно заросле кущами і деревами, тому навколишні пейзажі можна побачити тільки при виході на берег. А сама сплавна ділянка є по-суті своєрідним тунелем, який нагадує нору якогось гігантського доісторичного гризуна, яка сильно покручена і заплутана, і це надає своєрідного азарту, так як набір перешкод перетворює сплав в постійний цікавий слалом з різними задачками.

10,83 км 9 год 37 хв

Автомобільний переїзд через річку.

Координати 50.64980025 27.21191096

Дорога до початку села Морозівка. Пляжик, ділянка з мілиною і поодинокими камінцями, проводка.

Тут також слід зазначити ще одну суттєву перевагу пакрафта для таких ділянок – це невагоме судно, навіть з вантажем особистих речей і спорядження – легко і зручно проводиться будь-де. Що також економить час і сили.

Далі йде безліч різних перешкод, які не фіксую, оскільки вони не являють складнощів чи небезпек, це і нагромадження каміння і мілкі перекати і завальчики і кладочки і всяке-різне.

16,63 км 13 год.00 хв

Міст в с. Весняне. Привал, перекус.

Під мостом простий перекат, який краще обнести, щоб не наносити травм плавзасобам.

Координати 50.67905589 27.23213808

Тут близько магазини, центр села, хороший під’їзд для можливого старту або фінішу

Також слід зазначити, що села Морозичі і Весняне розташовані доволі близько до річки я тягнуться одне за одним практично без розриву, тому тут дуже багато слідів впливу на річку людини, і відповідних перешкод, є і симпатичні, красиві місцини.

Наприкінці с. Весняне картина кардинально міняється, села віддаляються і справа до річки потрохи підступає ліс, переважно сосновий, також тут починаються дуже мальовничі високі обриви, якими неможливо намилуватися і також є доволі місць для стоянок. Краєвиди надзвичайні.

Така ділянка тягнеться кілька кілометрів до початку с. Сторожів

21 км 17 год.40 хв.

Вихід на правий берег перед напіврозібраним містком в с. Сторожів, стоянка і нічліг на узвишші справа. Також тут окрім містка переїзд. (таких переїздів на Корчику в силу його мілини і твердого, кам'янисто-піщаного дна, дуже багато в районах сіл)

Координати 50.724985 27.274962

Резюме 2-го дня. Найкращий відрізок дня, де характер річки суттєво змінюється в плані глибини і, головне, краси річки в кращу сторону – від мосту на відмітці 16,63 км. Саме ця  крапка є оптимальною для початку дійсно насиченого всіма річковими туристичними принадами сплаву. Тут не менша кількість перешкод, зате неймовірна краса.

3 день

Переводять годинник і старт відбувається о 8 год 00 хв

Починаємо з обноса завалу, що зразу за містком, стартуємо, але пройти довго не вдається, оскільки в цій ділянці є ціла череда різного типу завалів (це типове явище в районах сіл) Один – старий завалений міст, інший -незрозумілі, колись прокопані, а зараз закорковані гіллям і дошками вузькі протоки.

Але з пакрафтами проходимо все це швидко.

22,67 км 9 год 00 хв

Міст, утворений бетонними трубами великого діаметра, укладеними уздовж річки. Все також намертво забито гіллям, окрім однієї труби, в яку вирішив нирнути на пакрафті. Води було замало, але пакрафт пройшов і тут.

Координати 50.73590829 27.27188084

Місце також придатне, як під’їзд для старту, або фінішу

Далі, по мірі віддалення від села, починається найфантастичніший відрізок річки. Сіл, до самого Устя, вже не зустрічається, хоча по лівому березі за лісом лежить с. Франкопіль, звідки веде кілька лісових доріг на правий берег. Ділянка на 90% пролягає в лісах. Причому різних, тут і вільшаники, і болотяне рідколісся, і чагарники, і милі сосняки і берези, є навіть ділянка – де переважають ялинки, які стоять на високих пагорбах.

Також тут маса виносів базальтових порід, які утворюють окрім обривів, низку перекатів і просто розкидані на різних ділянках ріки – для пакрафта  - саме те. А там де непрохідне – там прохідне))))

26,37 км 10 год 42 хв

1-й міст в районі Франкополя.

Координати 50.75206294,27.26847506

З цього мосту в 1 км по правому березі є ділянка з віковими модринами, посадженими ще за польської доби. Якщо є час – можна здійснити вилазку – кажуть – дуже вражаючі дерева.

30 км 12 год 00 хв

2-й міст в районі Франкополя і переїзд з лісовою дорогою – також може бути використаний як можливий доїзд до старту або фінішу.

Координати 50.76669943,27.25866088

Перекус, продовження шляху. Далі натрапили на величезну боброву загату. Таку зустрічаю вперше, хоча був свідком досить великих споруд, але ця перевершила все, бачене раніше..

Русло тут різне, від широкого і глибокого з повільною течією, до швидких вузьких і кам’янистих ділянок. Характерною особливістю ділянки в районі Франкополя є менша кількість крутих меандрів, ніж на попередніх ділянках, Але помірна звивистість зберігається

36 км 13год 30 хв

Залишки шлюзів млина в с.Устя.

Координати 50.792968,27.212495

Цікаво виглядає будівля млина з різних ракурсів. Тут також міст і місце можливого фінішу сплаву.

37,5 км 14 год. 00 хв.

Устя Корчика при впадінні у Случ.

Координати 50.800902,27.212654

Ці останні півтора кілометра дивують цікавими перекатиками, не менш мальовничими краєвидами, особливо хати в с.Устя на пагорбах – мрія художника і фотографа.

Далі ще 4,2 км до фінішу – і ми біля нашого авто приблизно о 15.00

Сумарно від 15.00 23.10 до 15.00 25.10 пройдено 41,7 км (+- похибки)

Є час на збори і виїзд додому

Рушаємо з місця десь о 17 і наша подорож завершується.

Резюме 3-го дня.

По мірі просування різні цікавості тільки збільшуються. Тут є і місця для стоянок, і дуже дикий ландшафт. Повністю поринаєш у лісовий і річковий світ. Однозначно, ділянка 3-го дня -  найцікавіша, в більшості аспектів.

Спостереження і замітки.

Також в цій подорожі спробували пакрафт не тільки для сплаву, але як похідне ліжко! В пакрафті настільки зручно і приємно спати, що хочеться зробити це і вдома. Здуваєте пакрафт до 70-50%, всередину вкладаєте будь-який килимок – і ваше гніздо готове. Лежите, в поглибленні, борта м’яко облягають з боків, нікуди не ковзаєтесь і не їдете – ноги мають м’яку опору. Це зручно, малі тепловтрати (спали без палаток під тентом в +7-9 ) і було зручно, ну а комфорт залежить від вашого спорядження. Також не треба подушки, при правильно підібраному здутті голова займає комфортне підвищене положення – питання що покласти під голову і як надути подушку не існує.

Кращим для цього, мабуть є пакрафт 2,45 (учасник зростом 1.90 почував себе там з комфортом)

Також немаловажним питанням було чи витримає ненадувне дно незліченну кількість контактів чи то з дном, чи то з камінням, чи з цвяхами (а в бобрових загатах, об які ви часто б’єтеся бортами, або ковзаєте дном, їх маса в дошках і колодах, які були прибиті до кладок, та інших речей і стали здобиччю бобрів) І в кінці сплаву на пакрафті під найважчим учасником було 2 більш-менш помітних ушкодження верхнього шару ПВХ розміром в кілька мм. І все. За три нещадні для пакрафта дні.

На Корчику ви, звичайно, сплавитесь і твердим (поліетилен, акрил) каяком, і каркасним, і каркасно-надувним, але ризик ушкодження, довжина судна, яка ускладнить масу моментів при проводках через перешкоди, вага суден + вантаж у них не дозволять робити такі речі, які пакрафт дозволяє робити не тільки швидко, а й без зусиль.

Слід пам’ятати, що Корчик більшу частину року є мілководним, або навіть критично мілководним в певних ділянках, тому перевагою буде користуватись надувний, надлегкий флот.

Ці висновки – суб’єктивне бачення і не претендують на однозначність, але можуть стати у пригоді тим, хто планує подорож по Корчику – специфічній і дуже милій річці нашого краю.

Бажаємо вдалих і змістовних сплавів!

Відео+звіт з сплаву по р. Горинь (Ізяслав – Вельбівне) 08-10.05.2020

Відрізок Горині від Ізяслава до с. Вельбівне (70 км), однозначно заслуговує на коротенький опис в рамках туристично-спортивного, рекреаційного, екологічного аспектів.

То ж долучимо свої спостереження в загальну скарбничку відомостей про Горинь.

1 день

0 км
Старт біля 12.00
Старт даного маршруту оптимально починати зразу за мостом на об’їздній Ізяслава.
Координати 50.135736 26.821479
Течія тут досить стрімка, багато ділянок з невеличкими мілкими звивистими перекатами, які додають настрою.

2,9 км
На цій відмітці ви зустрінете місток між селами Путринці і Михля, а по правому березі до і після містка будуть дуже симпатичні пагорби.
Координати 50.154987 26.814423
Далі річка виривається з сільських пейзажів на простір і до неї помалу починають підступати ліси і луки, пейзажі тут просто прекрасні.

6.09 км
Хороші виходи направо і наліво. Робимо короткий привал по лівому березі – придатні місця для стоянки.
Координати 50.1723495 26.8410487

8.44 км
Понтонний міст  в с. Радошівка
Координати 50.18061072 26.86247134
Простий обнос зліва. Характер річки змінюється, береги сильно зарослі, зустрічається багато простих перешкод, береги обривчасті виходи простежуються погано, зате ти просто тонеш в зелені і спокої

14 км
Початок с .Голики по лівому березі
Тут є невелика загата, через яку (буде залежати від рівня води та попередніх наносів) ми протиснулись зліва.
Координати 50.2149004 26.88358999
З цієї відмітки починається справжня полоса різних перешкод, так що підготуйтесь.
Через 70-100 метрів залишки старого дерев’яного мосту, з камінням між залишками опор. Прохід в правий злив, який прижимає в гілля, по малій воді слід поберегти дно і краще зробити проводку. Місце з прихованими небезпеками.

14,5 км
Старий міст, з якого утворилася непрохідна загата. Справа с. Варварівка.
Координати 50.214669 26.88955508
Обнос зліва. Зразу за перешкодою зліва побачите криницю, де можна поповнити запас води. Через кілька метрів автомобільний міст.

19 км
Стаємо по лівому березі навпроти дачного містечка. Тут слід враховувати той момент, що містечко тягнеться на кілька кілометрів і на правий берег вихід утруднений по причині примикання дачних ділянок до берега
«Капсульна» стоянка – якщо піднятися на берег то в молодих соснах зліва є рівна поличка на 2-3 намети. Решта місць просто не мають рівної площини, поряд лісо-польова дорога, але тут тихо і руху зовсім нема.
Координати 50.2328345 26.88374215

Резюме 1-го дня.

Характер річки по цій ділянці я б назвав контрастним, оскільки дуже різко змінюються спокійні ділянки на череду не складних, але звивистих перекатів зі стрімкою течією, які можуть бути затиснуті в завальні відрізки, тому увага має бути високою. Пейзажі так само різноманітні – від відкритих широких краєвидів з рельєфом до повністю зарослих тунельних ділянок з утрудненими виходами і обривчастим зарослим корінням і гіллям берегом. Красиві усі ділянки.

2 день

19 км
Старт о 10.20.
Далі продовжується приблизно така ж контрастна і цікава річка. По закінченні дачного містечка і с. Ташки, розташованого справа, по обидва береги  є достатньо хороших виходів і симпатичних місць для стоянок та відпочинку. Але відчувається підвищення рівня води і сповільнення течії за рахунок підпирання греблі ГРЕС в м. Славута

30,57 км
Гребля.
Координати 50.28191138 26.84705051
Вихід перед греблею наліво, обнос зліва. Тут обнос дещо довший, але складнощів не являє.
За греблею води мало, береги заболочені і мокрі на виходах, оскільки ГРЕС часто скидає або затримує воду, тому вигляд берегів доволі виснажений.  Кілька кілометрів тягнеться Славута, маса мілких перекатів, на яких можна сісти, але проводок не робили, хоча на цій ділянці це цілком вірогідне і закономірне явище.

Далі по правому березі повстає монстр промисловості – солодовий завод, з характерним, але доволі приємним запахом. Горинь робить біля нього кілька великих петель і підступає настільки, що чути гул. Але за лісом. Буквально 2-3 красивих місця є і тут.

37.9 км
Одна з красот - піщаний високий пологий обрив під місцевою назвою «Жовті берега»
Координати 50.3117511 26.83308437
Гарно, але людно, виходити не стали. Хороше місце для стоянки.
Далі ще маленька порція лісу справа  – і річка переходить в рівнинну ділянку, де ліси проглядаються в далеких перспективах, на пагорбах видно далекі села, деякі підступають до річки.

Переважно виходи утруднені, оскільки починає відчуватись припинення течії наступною греблею в с. Полянь, плесо розширюється і, під берегом, як правило, зразу глибина, а пологих виходів вкрай мало, або вони зарослі, а якщо і є, то місця нерівні, покуйовджені і непридатні для стоянок. Довго і поступово просуваємось вперед, в пошуках стоянки.

48,7 км
Знаходимо у симпатичній вільшині по лівому березі щось схоже на рівнину.
Після невеличкої боротьби з кліщами у високій траві, переносимося в невисоку. З берега місце дуже красиве. Поряд недалеко є величезне рівнинне озеро, назви воно не має, місцеві кажуть просто озеро)))
В сотні метрів по лівому березі видно першу хату села Комарівка.
Координат не фіксую, оскільки місце нічим не примітне і йому знайдеться багато альтернатив.

Резюме 2-го дня.

Ділянка є досить заселеною, з малим відсотком придатних для стоянок і мальовничих виходів, в цілому симпатична, але в першій частині мілководна, а в другій майже без течії, відкрита і глибока. Це обумовлено регуляторною дією гребель в Славуті і в Поляні (це потребує окремих нотаток і висновків). В першій частині ділянки трапляються прості перешкоди у вигляді завалів, наносів, прижимів, спрямованих в корчі.

3 день

48,7 км
Старт в 9.30

50,2 км
Гребля в с. Полянь
Координати 50.32248953 26.73107399
Вихід на ліву сторону і обнос зліва, хоча можна і через міст направо – там симпатичніший спуск до води.
За греблею також спостерігається маловоддя.

Але поволі річка виривається на простір, дно тут стає чистим, піщаним, неглибоко і течія досить динамічна. Такий характер спостерігається до озера на місці старого піщаного кар’єру перед Нетішином. Озеро досить мальовниче, по берегам хороші місця для стоянок, відпочинку і риболовлі. Перетинаємо озеро (десь 900 м)
Річка витікає з озера стрімким і чистим потоком, дно чисте, усіяне мілкими мушельками, а далі піщане.
Слід бути уважним під першим автомобільним мостом при підході до Нетішина. Там посередині лежить плита і є крупне хаотичне каміння, при огляді прохідним виявився правий рукавчик. Але рекомендую робити свій огляд, так як рівень може коливатися і на плиті може утворитися нанос.
Довго тягнеться Нетішин, досить чисті і упорядковані набережні. Вода кришталево чиста.
Серед міських пейзажів, ніби сором’ячись своєї несучасності поряд з блоками АЕС, виринає по правому березі будівля старого млина, вносячи своєрідний дисонанс в упорядкованість містечка енергетиків.
Далі до Вельбівного ріка має суто рівнинний характер, течія середня, мілко, дно пісок. Вода кришталь.

70 км
100-200 м за автомобільним мостом у Вельбівному по правому березі біля дерев’яного причалу зі сходами  - фініш о 16.30

На етапах 2-х останніх днів координати місточків і мостів не фіксував, оскільки вони не являють собою небезпек і їх доволі багато. Увагу слід приділити тільки першому мосту в Нетішині.

Резюме 3-го дня.

Найспокійніша ділянка, більшою частиною проходить в дачних поселеннях і пригородах Нетішина, багато техногенних пейзажів з видами на АЕС. Тут дно з частково кам’янистого переходить в піщане, русло значно розширюється і стає мільчим. Характер рівнинний. Найцікавішим об’єктом в рекреаційному плані мені видається протічний кар’єр перед Нетішином.

Уся ця ділянка добре підходить для сплавів. Краєзнавчі моменти свідомо не відображаю, так як це дуже насичений історичними об’єктами регіон і тут в кожному містечку і селі є що подивитися – описів об’єктів є достатньо, так що кожен може вплести в свій план масу цікавого.

Надіюсь, цей коротенький опис допоможе водним туристам спланувати свою змістовну подорож по вищеописаній ділянці Горині !

Відео з сплаву по р. Стохід (с. Арсеновичі – с. Гулівка) 11-13.10.2019

Ділянка Стоходу за маршрутом Арсеновичі – Гулівка (31 км) , однозначно, заслуговує на самі теплі відгуки і деякі поради для тих, хто має намір пройти ці чудові місця.
Опишу наш формат подорожі, зупиняючись на ключових моментах, які допоможуть водним туристам побудувати оптимальний графік руху і зрозуміти, як спланувати відпочинок.

Оскільки осінній наднизький рівень води в Стоході передбачає однозначні сюрпризи у вигляді мілин, трав’яних пробок, завальчиків, загат , кладок, звужень і можливим поєднанням усього вищперечисленого в одне ціле і це все буде суттєво впливати на швидкість руху, де середня швидкість може скласти (з привалами і подоланням перешкод) до 2-3 км на годину – вирішили перший день витратити на закидання до місця старту і відхід від крапки старту за село на 1-2 км для ночівлі, щоб наступні 2 дні повноцінно присвятити сплаву.

Тому день 1-й (11 жовтня) був побудований так:
Виїхали з Червонограда о 12.30 В 15.00 були на старті – 1-й міст на в’їзді в Арсеновичі – тут чудовий під’їзд, прекрасне місце для старту. Далі 3,5 години пішло на розвантаження, передислокацію буса на фініш (Гулівка) і повернення на велосипеді (26 чудових, мальовничих кілометра лісовими і польовими дорогами і це окрема історія, варта свого окремого опису) в Арсеновичі з Гулівки.
Старт о 18.30, а це вже сутінки, почався з загрозливого волоку, оскільки, поки я був відсутній, розвідка показала, що за мостом рівень такий, що ми просто застрягнемо у мулі, немає навіть 5 см води і треба стартувати на 200 м. нижче. Зразу виникло питання: якщо тут так, то як далі? Але налаштувавшись морально, вирушили – і нічого, це район села, а в селах плеса, зазвичай, широкі і мілкі, тому була надія на краще і вона повністю в подальшому виправдалася. Швидко стемніло. Вже в темноті дісталися 2-го мосту і вирішили поповнити запаси води. Поповнили у хаті в дуже привітного і гостинного пана Володимира, який пригостив нас домашнім хлібом і показав, що ми зупинились біля відомого місцевого джерела, яке не замерзає зимою і вода в ньому виявилася напрочуд смачною і свіжою. Але перед цим якраз був курйозний момент, курйозність якого полягала в тому, що я набурчав на своїх колег по сплаву за те, що вони мали купу часу набрати води і не набрали і тепер в темноті потрібно йти в село і ще витрачати час, на що вони відповіли, що десь в кінці села має бути джерело, де це планувалося зробити. «І де в темноті маємо його шукати????» - не вгамовувався я. І місце, де ми стали, в темноті виглядало як якісь стоки з корівника (довга польова огорожа з паль поруч) і біля загорожі також якась дощана маленька огорожа незрозуміло з чим в середині. Так оця маленька огорожа і була огорожею джерела і діалог відбувався в метрі від нього)))) Але все це для нас стало відомо з пояснень Володимира вже після того, як набрали воду, коли він вирішив нас провести. І розповів про можливі стоянки далі, за що йому вдячні. А чому ми не скористалися ліхтарями? Та просто був повний місяць у чистому небі і ми ще з кілометр насолоджувалися нічною казкою Стоходу і заночували на правому березі в красивому сосновому лісі.
Резюме дня по орієнтирам і об’єктам: 0 км сплаву(старт) – 1-й міст (на в’їзді в Арсеновичі від с.Підліси)), до 1 км сплаву - 2-й міст на виїзді з Арсеновичів в с.Угли, тут за мостом в 100 м. зліва – джерело, 2 км сплаву – правий берег – чудовий піщаний вихід до лісу – місце стоянки.

2-й день (12 жовтня) побудований так
Підйом, сніданок. Старт по 10. Через 3 км по правій стороні – ще одне прекрасне місце для стоянки і ночівлі. Далі до с.Угли також є кілька варіантів стоянок. Місцевість надзвичайно мальовнича, кругом наближаються ліси. В р-ні початку села невелика ділянка з багатьма розгалуженнями, старими мостами, кладками, загатами – треба пробиратися. Не складно, недовго, але з своїми сюрпризами. За цією ділянкою – правий берег – піщані пагорби, порослі молодою сосниною – дуже мальовниче, красиве місце. Далі мілкі ділянки повз села і мілке звивисте русло до відмітки в 11 км від початку сплаву – зліва тут прекрасний ліс і місце для стоянки. Тихо, чисто, красиво. Далі русло звужується і переходить в польову ділянку в лабіринті очеретів, яка поволі змінюється ділянкою з лісом по лівому березі перед с. Кашівка. По лівому березі є кілька придатних для стоянок красивих місць. 15-й кілометр – міст в с.Кашівка, основна частина якого розташована по правому березі. Якщо по мосту вийти на правий берег, то через 300 м. в районі церкви є симпатичний сільмаг.
Далі через приблизно 2 км по карті ви побачите розгалуження на 2 рукави. Основним є ліве русло і при малій воді в правий рукав вхід доволі сумнівний, але саме правим рукавом ви можете потрапити до симпатичної стоянки на узліссі. І при малій воді це легко зробити, якщо дійти до злиття рукавів і поплисти в правий проти течії (якої там по малій воді і не видно)
Але про це ми довідалися після ранкової розвідки. І прихистком нам була відкрита і також дуже мальовнича стоянка з навісом по лівому березі за 50 м. до злиття, до якого не дійшли і навіть не помітили у меандрах. Це 19-й кілометр і зліва починається с.Підріжжя.
Резюме дня по орієнтирам і об’єктам: 5 км сплаву – потенційна стоянка на узліссі, піщаний вихід правий берег, р-н с.Угли – багато красивих місць і потенційних стоянок, 11 км сплаву – лівий берег за с.Угли сосновий ліс – місце стоянки або відпочинку, 13-14 км сплаву – зліва ліс, хороші місця, 15 км – міст в с.Кашівка, 19 км – стоянка або зліва (відкрите місце, немає дров, близько с.Підріжжя), або в правому рукаві на узліссі.

3-й день (13 жовтня) побудований так
Підйом, сніданок. Старт по 10. Тут русло міняється в плані глибини, починаються вузькі глибокі, з частими заводями, суцільні очеретяні лабіринти одного русла. Більшає рибальських можливостей, сюди в межень збивається та невелика кількість мілкоти і хижака, яка не мігрує в глибоку Прип’ять і озера Прип’яті, тому тут можлива гарна рибалка. Ліси відходять і виходів на берег обмаль, всі відкриті і не дуже мальовничі для стоянок. Тут по-справжньому тихі і заховані глухими очеретяними кордонами, місця, русло покручене, мальовниче, без завалів і суттєвих перешкод. 28 км сплаву – міст в с.Ситовичі, біля моста по лівому березі облаштована зона відпочинку, для повноцінної стоянки підійде 50/50, а для привалу і перечекати негоду – прекрасне. Далі через 800 м в р-ні високовольтної лінії по правому березі буде невеличке узлісся, вихід утруднений, але можливий (берег не пологий і зарослий очеретом і травами) Далі так само русло меандрує, характер глибин і рельєф – той самий. 31-й км сплаву справа вільховий лісочок, і польовий піщаний вихід, прекрасне місце для відпочинку і закінчення сплаву – можливий під’їзд транспорту. Тут ми фінішували о 15.00 і мали нагоду порибалити, і нас чекала прощальна юшка, якою нас почастував Стохід.
Резюме дня по орієнтирам і об’єктам: 28 км сплаву – міст в с.Ситовичі, 31 км сплаву – вихід на правий берег, потенційне місце для ночівлі, привалу, фінішу. Далі через 1,5 – 2 км міст на «варшавці» в с. Гулівка –також потенційне місце фінішу. Слід розуміти, що ці 12 км (с.Підріжжя – початок с.Гулівка) практично не мають (окрім місця фінішу на 31 км) хороших місць для стоянок – при плануванні ходового часу цей момент слід врахувати.

Загальне резюме. Дати сплаву 11-13 жовтня. Рівень води – наднизький (нижче звиклого низького рівня даного періоду на 20-30 см.) Склад групи 3 осіб + чемний пітбуль Джессіка. Засоби - два 1-місні каяки RTM Solo і один 2-місний RTM Brio. Ділянка річки Арсеновичі – Гулівка – надзвичайно красива, насичена різноплановими об’єктами і рельєфними особливостями, з масою чудових місць для відпочинку, дньовок, риболовлі (ділянка Підріжжя – Гулівка). Хорошими доїздами, можливістю розбивки на будь-яку кількість ходових днів і частин. Придатна для комбінованих, водно-пішо-велосипедних мандрівок, в міру заселена, тиха, мальовнича. Прохідна на протязі всього сезону.
Гаряче рекомендую усім водникам!!!

Відео з сплаву по р. Снов – р. Десна 29.08-03.09.2019

Ці місця є унікальним комплексом водно-туристичних, водно-спортивних, краєзнавчих, історичних, культурних, етнографічних, мистецьких, побутових, рибальських, рекреаційних та багатьох інших моментів. Кожен тісно переплетений з іншим, але заслуговує на окрему розповідь. тут чисто, місця відпочинку переважно доглянуті і прибрані, надзвичайно чиста вода, пісочне дно. Дуже зручні і мальовничі стоянки. Вразило містечко Седнєв - недарма до цієї краси приїздили жити і працювати усі відомі і невідомі митці України. Енергетика цього місця просто окрилює і дарує позитив. Повернемось сюди неодноразово!

Відео з сплаву по р. Случ (с.Курчиця – с. Соснове) 15-17.07.2019

Маршрут Курчиця-Соснове (до 40 км) – це місце, яке не хочеться проходити швидко. Буйство трав, дерев і всілякої рослинності на крутосхилах формує неповторну долину Случа, де кожен куточок можна роздивлятися годинами і знаходити щось свіже і миле.

Відеозвіт з сплаву Любешів-Нобель 18-19.05.2019

Коли ти знаходишся там, де усі емоції повністю розчинені в ейфорії взаємообміну з природою, де ти відчуваєш себе кожною рослинкою і кожним порухом води, водною істотою і кожним швидкоплинним враженням тих, хто жив і був тут до тебе, хто пропускав цю красу через себе — ти розумієш, що немає значення ні складність ріки, ні здобутки і кваліфікації, ні довжина маршруту, ні усілякі градації, які придумуємо ми, щоб здаватися собі достойнішими в очах інших... байдуже, тут є лише відчуття величезного ковтка кайфу, де ти і є моментом ковтка, до тих пір, поки не усвідомиш, що подорож таки закінчується. Мабуть, щоб почалась нова.
Такий Стохід, завжди різний, завжди загадковий і його не хочеться розгадувати до кінця, навпаки, так і тягне загубитися і перестати рахувати час.
Мабуть, в даному контексті, не варто вдаватися в лоції і пояснення ходових моментів, оскільки тут усе просто — перша стоянка після Любешова — це урочище Попівка, з любов'ю упорядковане працівниками НПП “Стохід-Прип'ять”. Є ще кілька альтернативних стоянок, але тут дійсно неперевершено гарно.
Далі від Попівки до Бучина йде відрізок, який просто треба повільно смакувати, але не втрачати орієнтири, оскільки Стохід — річка з сюрпризами. Відвідайте пані Олю (мешкає за кількасот метрів за Попівкою по правому березі) — поділіться з нею нехитрими туристичними запасами — одинокій мешканці цього куточка буде приємно.
Місцеві рибалки, історії про хутір Глушок, про рибальські і мисливські пригоди.
В Бучині також може бути непоганий нічліг або привал. Варто відвідати місцеву гордість — церкву св.Миколая. Мило.
Сваловичі. Змішані відчуття, років 8 тому це було справді відкриття, справді автентика, а ще раніше і ще цікавіше було, мабуть, в очеретяних хатах ЖИЛИ, а зараз ні душі((((. Зараз це туристичний об'єкт, хати пусті, береги забудовуються сучасними котеджами, не знаю добре це чи ні, але все помічено, промарковано, кудись подівся дідусь, здається Іван, до якого цікаво було зайти і послухати життєві історії Сваловичів, тепер за дідуся свою роботу роблять інформаційні стенди. До речі, дуже цікаві, але не цікавіші за історії дідуся.
Далі просто космічно-широка Прип'ять, води такої ще тут не пам'ятаю, Те, що було руслом — стало морем, а те, що було протоками — стало складними заплавами з незрозумілими варіантами проходження. Це просто політ.
В Млині кисляк, гліцеринове озеро Засвітське, місцеві жителі і в'ялений в печі лящ.... смачно.
Останній шматочок похідного смаколика до Нобеля не хочеться йти бистро, побути б шматок життя в кожному кілометрі, але, гребок за гребком — і загадковий симпатичний Нобель чарує і забирає увагу.
Далі картинки, нескінчений плин позитивних моментів, які хаотично засвічуються вогниками в голові під час нічної поїздки додому.
Любешів — Нобель — чудовий, багатовимірний, мультифілософський і психологічно-краєзнавчий маршрут, особливо, коли повезло з командою. І це був саме той випадок!!!!
Відео — солодкий післясмак вдалої подорожі.
#сплав #сплав_стохід #байдарка #стохід #нобель #турсплав #toursplav #водний_похід #приппять #млин #сваловичі #попівка #бучин #за_пар

Відеозвіт з Чемпіонату України “Прут 2019”

Таких "жирних" і насичених змагань для Червоноградський КСТ "За Обрій" ще не було. Стихія дощу 2 дні працювала над стихією ріки, щоб, в результаті розгулялась стихія драматичних заруб на різних дистанціях між учасниками Чемпіонату України з спортивного водного туризму (це ті смішні маленькі істоти, що якось пробують виборсуватися з поглинаючих їх водяних валів Прута)
Слалом в перший день для нас, на перший погляд, здався простим, (та й він і був таким), але часу на шліфування і доведення виступу не було, з буса на старт - і гірка пілюля висновку, що якщо готуєшся до таких речей, то треба хоча б кілька тренувань присвятити напередодні саме цій дисципліні, і саме на цій річці. Тому сприймаємо результат, як належний і об'єктивний, і настроюємось на подальшу боротьбу, не дивлячись на те, що нам вже нічого "не світить"
А дощ тим часом не стихає.
Зранку перше діло водника яке? Глянути на воду. Глянули і оторопіли - підйом шалений, Прут перетворився з брикливого коника на табун бізонів, яких чути за багато кілометрів і яки змітають все на своєму шляху. Тому з піднесеним настроєм готуємось до улюбленої смачної страви - 16-км гонки.
І тут почалося солодке місиво, реально цікаві нескладні "покатушні" і і більш складні, "зажовисті" поріжки, височезні вали, і, здавалося, це межа, краще і цікавіше не придумаєш, але ж це, друзі, Прут, він може витнути таке, до чого ти ніяк не підготуєшся. На вході в ділянку, де відбувався слалом, і почалося, Величезна бочка пошматувала пару досвідчених екіпажів, і, ціною їх гіркого досвіду кільком вдалося прорватися далі, далі - в купу доволі жорстких, непростої конфігурації порогів, які складно читаються з води і без попереднього перегляду їх не можна йти, якщо ти тут вперше бо можна втрапити в халепу, Бо вони створюють масу бочок, бочечок, навалів, гвинтів, прижимів, унітазів і стоячих валів і всього в купі і зразу. Але ж це гонка, який там перегляд, і ми йшли, хоч були гранично уважними,але десь і помилялись. Ще рази 3 вже дивилися носом вгору, але відчайдушно і повільно (в небезпеці час уповільнюється і секунда здається вічністю) просто витягували себе з дуже жорстких ситуацій (з таким напарником, як Pavlo Zelinsky можна і річку заставити текти назад).
В результаті дійшли 2-ми - емоцій і радості через край, А ще прийшлося принести водяному Прута в жертву 1 зломане весло) Прут - найкраща і найнебезпечніша річка (при високій воді), яку довелось проходити на змаганнях. Потім ще раз пройшли цю ж ділянку з відеокамерами і також пару разів на волосині від кіля - це важко передати словами!!!
І от він день істини, день спринту, з таки включеним в нього довгоочікуваним і мандражнопереможним проходженням Пробою. Перед стартом, як і водиться у водників, пару годин глибоких теорій про моменти правильного входу в поріг, рельєфу виступів і "срані", перетину струменів і відповідних гребків, моментів як втримати ніс і корму в залежності від того, куди "вдарило", динаміки навантаження гондол катамарану і відкренів - все це бурлило над ревучим Пробоєм в дискусіях між бувалими і тими, кому вперше йти. А в головах бурлило своє, невимовне "гребти, чи не гребти - ось в чім питання", як сказав Шекспір. А щасливі хасиди робили селфі на мостику над водоспадом і зовсім не розуміли релігійної атрибутики тих, що носять весла, замість пейсів і шоломи замість "єрмолки"))))
Як пройшли? Все на відео (заллю пізніше) - хвалитись нічим, але пройшли. Є першопроходці, а є задомпроходці - повірте, це дуже не просто)))) І ось яка головна емоція (в мене принаймні) - страх був до старту - потім - легке скользіння над реальністю на змащених адреналіном, твердих і холодних мізках. В пучину! Народження (шо, апять?), фініш, ти нова людина.
Вкотре 4-ті. зате по емоціям, ми, та й усі учасники, точно на першому місці.
Полюбив Прут!

Відео з подорожі на SUP по річці Рата

Тепер у спектрі наших пропозицій з'являться пропозиції сплавів на SUP.
Тест-драйвів і оглядів SUP-ів різного призначення і різних брендів вистачає, тому ми не будем зупинятися на обсмоктуванні технічних моментів, а просто поділимося відчуттями і спостереженнями з точки зору туристично-рекреаційної придатності і практичних моментів, тому що саме з цього почнеться ваше знайомство з цим цікавим видом плавзасобів.
1) Транспортабельність - цей показник чи не один з найважливіших в організації водних подорожей (це і спосіб транспортування, складання, підготовка, додаткові аксесуари) тут ставимо найвищий бал, і ось чому - саме в цих моделях (Gladiator LT 10,8; 10,6) - повноцінний, багатофункціональний, місткий, зручний наплечник-сумка, куди окрім SUP-у з веслом і аксесуарами в нас ввійшло по спасжилету, гідрокостюму, взуттю, перекусу, додатковим речам і лишилося місце, при цьому ми помістилися з ними в маршрутку без здачі в багаж.
2) Швидкість складання і підготовки - ставимо найвищий бал - бо в порівнянні з іншими плавзасобами вона блискавична - просто надув до відповідного тиску. Кілька хвилин.
3) Вантажомісткість і зручність кріплення багажу. Середній бал (саме для цієї моделі). Закріпити можна, але невеличку (до 60 л. герму). Петлі для гумки - заслабкі, сильно не натягнеш, Тому для походу це мінус, а для одноденок, або стаціонарних таборів з поверненням назад - достатньо, Переробити на більш міцну конструкцію - легко, так що це не є проблемою.також літраж дошки дозволяє кріпити досить велику вагу, яка легко зрівноважиться положенням гребця. Це плюс.
4) Легкість - найвищий бал, саме ці моделі - однослойні полегшені дошки, легко піднімаються одною рукою далеко не атлета, відпадають питання незручності виходу на берег, обносів, тощо.
5) Маневреність - найвищий бал, регульований по довжині відстані від центру фін дозволяє встановлювати різні курсові параметри, це також легко регулюється положенням гребця, килимок не ковзається, навіть при наявності на ньому мулу, по ньому легко переміститись рід час руху, легко прийняти потрібну стійку, сісти, лягти, нагнутись.
6) Стійкість - найвищий бал, так це широка, не спортивна модель, але це не робить її безпомічною і неповороткою, це дозволяє десь розслабитись, послухати пташок, та відволіктися на деталі, зробити кілька рухів, що не стосуються греблі, помилитись і не поплатитись за це. Також це дозволяє робити суттєві крени при маневрах, що є цілим мистецтвом і цьому цікаво вчитись. + така дошка стійка на перекатах, при бокових течіях, при відхиленнях корпуса, тощо.
7) Швидкість - найвищий (для даного типу дошок) бал. Ми подолали 26 км за час до 5 годин при цьому доволі часто зупинялись, вели зйомку, виходили на берег, десь зупинялись для апробації деяких елементів маневрування. Якщо добре вкластись - швидкість 1 гребця на дошці буде дорівнювати швидкості 2-х гребців на байдарці в помірному темпі. Сама гребля задіює трішки інші м'язи, ніж на байдарці в положенні сидячи, але не створює ніякого дискомфорту, навіть навпаки.
7) Естетика - SUP - це втілення естетики)))
8) Безпека - найвищий бал. Тут ні до чого придертися, SUP не може якимось чином поранити при перевороті або замиванні під перешкоду, його легко покинути, легко втримати, сам по собі він стане рятівним фактором в небезпечній ситуації, ніж навпаки. Найстрашніше, що на вас очікує - опинитись в воді, а що ще треба тому, хто її любить?
Це не все, але цього достатньо, щоб отримати перші прості пазли для формування свого уявлення про цей вірусний і чудовий вид плавзасобів!