Відео+опис з сплаву по р. Західний Буг (Червоноград – Литовеж-38 км) 23.01.2021

Кожна річка – це книга. Багатовимірна, здатна перемістити вас у часі, або розтягнути приємну мить на довгі години, або взагалі завести в позачасовий простір.

Річка яку проходиш багато разів стає тільки цікавішою, оскільки маєш змогу заглянути в куточки, які залишалися невідкритими, як правило – це дещиці нових знань про сліди давно минулих подій. І ці сліди оберігають береги, що бачили буремні дні.

Саме такий наш Західний Буг – тут маса як прихованих, так і відкритих пам’яток, що залишились у спадок від минулих політичних устроїв та держав, війн, господарської діяльності, яка вже не провадиться, природніх залишків річкового рельєфу, нових об’єктів в навколищніх селах та недалеко від берега.

На даному відрізку ви зустрінете – 2 праві притоки: Білий Стік та Спасівка, кілька струмків, перед с. Завишень по правому березі збереглися залишки рель’єфу старого русла з високим правим лісистим берегом – виглядає дуже гарно. Далі перед м.Сокаль можна помилуватися крутосхилами під с. Поториця. За автомобільним мостом перед вами відкриється по лівому березі панорама монастиря і костелу Бернардинів, а по правому березі мальовнича руїна-купол монастиря Бригідок.

Далі зустрінемо 2 індустріальних об’єкта – недіючий водозабір хімзаводу і наполовину діючу греблю в с.Скоморохи.

Буквально кілометр шляху від греблі– і ви минете с. Ульвівок, після якого потрапите в калейдоскоп чудових краєвидів. До с. Старгород є також ряд пам’яток, які можуть зацікавити, координати яких і відомості про які ви легко знайдете на інформацйних джерелах різних напрямків.

Це і меморіал в пам`ять спаленого с. Городиловичі, і меморіал в пам'ять Жджарецької застави, яка прийняла бій в перші хвилини початку німецького нападу на СРСР, це і надзвичайно цікаве і поки що малодосліджене городище 11 ст. навпроти с. Старгород (яке, беззаперечно, приховує ще багато таємниць).

Але найсмачнішим складником цього багатошарового туристичного пирога, звичайно, є сама природа. Західний Буг зазнав сильного антропогенного впливу, але, тим не менш, відчувається сила і невтомність головного скульптора – води. Ніякі перепони не можуть бути їй на заваді і, навіть, руйнуючи одне, в неї все ж таки, виходить створити щось цікаве.

Маршрут Червоноград – Литовеж (38 км) легко можна розбивати на цілу низку логістичних рішень, в залежності від акценту сплаву чи то на релакс та еко складову, чи поєднання з історично-пізнавальними моментами, чи більш спортивні варіанти з ухилом в досягнення певних результатів в швидкості подолання – є все і на будь-який смак!

Ця примітка зачіпає тільки верхній пласт основних відомостей про принади маршруту, але для тих, хто не мешкає в околицях даної місцевості, цих міток може вистачити для більш глибокого занурення в цікавинки, які припас Західний Буг на цьому відрізку, і не тільки!

Відеозвіт з Чемпіонату України “Прут 2019”

Таких "жирних" і насичених змагань для Червоноградський КСТ "За Обрій" ще не було. Стихія дощу 2 дні працювала над стихією ріки, щоб, в результаті розгулялась стихія драматичних заруб на різних дистанціях між учасниками Чемпіонату України з спортивного водного туризму (це ті смішні маленькі істоти, що якось пробують виборсуватися з поглинаючих їх водяних валів Прута)
Слалом в перший день для нас, на перший погляд, здався простим, (та й він і був таким), але часу на шліфування і доведення виступу не було, з буса на старт - і гірка пілюля висновку, що якщо готуєшся до таких речей, то треба хоча б кілька тренувань присвятити напередодні саме цій дисципліні, і саме на цій річці. Тому сприймаємо результат, як належний і об'єктивний, і настроюємось на подальшу боротьбу, не дивлячись на те, що нам вже нічого "не світить"
А дощ тим часом не стихає.
Зранку перше діло водника яке? Глянути на воду. Глянули і оторопіли - підйом шалений, Прут перетворився з брикливого коника на табун бізонів, яких чути за багато кілометрів і яки змітають все на своєму шляху. Тому з піднесеним настроєм готуємось до улюбленої смачної страви - 16-км гонки.
І тут почалося солодке місиво, реально цікаві нескладні "покатушні" і і більш складні, "зажовисті" поріжки, височезні вали, і, здавалося, це межа, краще і цікавіше не придумаєш, але ж це, друзі, Прут, він може витнути таке, до чого ти ніяк не підготуєшся. На вході в ділянку, де відбувався слалом, і почалося, Величезна бочка пошматувала пару досвідчених екіпажів, і, ціною їх гіркого досвіду кільком вдалося прорватися далі, далі - в купу доволі жорстких, непростої конфігурації порогів, які складно читаються з води і без попереднього перегляду їх не можна йти, якщо ти тут вперше бо можна втрапити в халепу, Бо вони створюють масу бочок, бочечок, навалів, гвинтів, прижимів, унітазів і стоячих валів і всього в купі і зразу. Але ж це гонка, який там перегляд, і ми йшли, хоч були гранично уважними,але десь і помилялись. Ще рази 3 вже дивилися носом вгору, але відчайдушно і повільно (в небезпеці час уповільнюється і секунда здається вічністю) просто витягували себе з дуже жорстких ситуацій (з таким напарником, як Pavlo Zelinsky можна і річку заставити текти назад).
В результаті дійшли 2-ми - емоцій і радості через край, А ще прийшлося принести водяному Прута в жертву 1 зломане весло) Прут - найкраща і найнебезпечніша річка (при високій воді), яку довелось проходити на змаганнях. Потім ще раз пройшли цю ж ділянку з відеокамерами і також пару разів на волосині від кіля - це важко передати словами!!!
І от він день істини, день спринту, з таки включеним в нього довгоочікуваним і мандражнопереможним проходженням Пробою. Перед стартом, як і водиться у водників, пару годин глибоких теорій про моменти правильного входу в поріг, рельєфу виступів і "срані", перетину струменів і відповідних гребків, моментів як втримати ніс і корму в залежності від того, куди "вдарило", динаміки навантаження гондол катамарану і відкренів - все це бурлило над ревучим Пробоєм в дискусіях між бувалими і тими, кому вперше йти. А в головах бурлило своє, невимовне "гребти, чи не гребти - ось в чім питання", як сказав Шекспір. А щасливі хасиди робили селфі на мостику над водоспадом і зовсім не розуміли релігійної атрибутики тих, що носять весла, замість пейсів і шоломи замість "єрмолки"))))
Як пройшли? Все на відео (заллю пізніше) - хвалитись нічим, але пройшли. Є першопроходці, а є задомпроходці - повірте, це дуже не просто)))) І ось яка головна емоція (в мене принаймні) - страх був до старту - потім - легке скользіння над реальністю на змащених адреналіном, твердих і холодних мізках. В пучину! Народження (шо, апять?), фініш, ти нова людина.
Вкотре 4-ті. зате по емоціям, ми, та й усі учасники, точно на першому місці.
Полюбив Прут!

Відео з сплаву по р.Луга 28.07.2018р.

Луга однозначно засЛУГовує на увагу туриста-водника. Від м. Володимир-Волинський до с.Устилуг можна проводити 1 або 2-денні сплави. Найколоритнішим є відрізок с.П'ятидні - с.Устилуг (близько 13 км) Відрізок досить насичений перешкодами у вигляді старезних завалів, нерозчищених ділянок. Зате тиша і краса берегів, чистота води, свій особливий характер - роблять Лугу незабутньою.

Відео з сплаву Стоходом 28-30.06.2018

Це були найважчі умови, які мені доводилося бачити на Стоході. Води не було, рівень зарослості і наслідки роботи бобрів просто шокуючі.  Але ми прогризлись від Гулівки до Стобихви за 2 дні (на що, зазвичай, йде день при оптимальних умовах), це вимотало весь фізичний ресурс, але моральний залишився на висоті для прийняття зважених і оптимальних рішень. Команда - просто мрія, ніхто не скулив, не перекладав труднощі на плечі партнерів - усі дружно рубалися крізь джунглеболотянодощовеплетиво. Скажу, що перед плануванням подорожі було чітке уявлення, з чим доведеться стикнутися у кінці червня, і ми вирішили стикнутися - планованої крапки фінішу по часі досягнути не вдалося - але левову частку "смаколиків" ми проковтнули. Якби мені сказали, що на тебе чекає таке саме - я б пішов (тільки пил треба брати більше!) а ще в 2-й день ні на хвилину не припинявся дощ, дощ, дощ.... болото,хащі, дощ і праця на межі фізичних можливостей людини цілих 10 годин - усе в одному флаконі - ну хіба не повезло?